Приціл снайперський оптичний ПСО-1 Б/У. Київ. Україна
Псо-1 1986 року, у чудовому стані, скла в ідеальному стані, є потертості фарби (на фото видно). Зимовий світлофільтр і підсвітка сітки.
ПСО-1 (Прицел снайперський оптичний) — один з основних прицілів радянського та російського снайперського озброєння. Приціл був розроблений 1963 року спеціально для гвинтівки СВД. Конструктивною особливістю прицілу стала дуже вдала прицільна сітка, що дає змогу снайперу швидко визначати відстань і брати необхідні горизонтальні поправки за ходом стрільби, не обертаючи маховики[1][2]. Приціл герметичний, наповнений азотом, що запобігає запотіванню оптики у разі перепаду температур, комплектується сумкою для його перенесення на поясному ремені, чохлом, світлофільтрами, адаптером живлення, запасними лампочками та джерелом живлення. Працездатність в інтервалі температур ± 50 °C.
Приціл, з моменту постановки на озброєння гвинтівки НВД, широко застосовувався практично у всіх локальних воєн і озброєних конфліктів на території СНД, зокрема під час чеського конфлікту, коли увійшло до побуту поняття «снайперська війна»[3].
Призначення прицілу[правити | керувати Вікі-текст]
Прицел снайперський оптичний ПСО-1 призначений для стрільби за малогабаритними та добре замаскованими цілей. Встановлюється на стандартне для країн Варшавського договору кріплення «ластівчин хвіст». Підсвітка сітки дає змогу робити прицілювання в сутінку. Обладнаний далекомірними сітками, що дають змогу здійснювати орієнтовну оцінку відстані до об'єкта. Можливість вводити кути прицілювання залежно від дальності до цілі та бічні поправки(на ветер, движение цели).
Приціл може бути встановлений на такі моделі зброї:
- снайперські гвинтівки: СВД (СВДС), СВУ, ОСВ-96, ТКБ-0145К та інші, за наявності бічного кріплення;
- спеціальні гвинтівки: ВСС, СК-94 (застосовується модифікація ПСО-1-1 з маркуванням для спецпатрона);
- тренувальні гвинтівки: ТСВ-1;
- спеціальні автомати: «Вал» 9A-91 и др.;
- карабіни: «Сайга», «Тигр», «Соболь»;
- автомати Калашникова різних модифікацій (за наявності бічного кріплення);
- кулемети Калашникова різних модифікацій та ін.
Характеристики прицілу[правити | керувати Вікі-текст]
Характеристики прицілу[правити | керувати Вікі-текст]
- Видиме збільшення — 4 крат;
- Кутове поле зору — 6°;
- Діаметр вихідної зіниці — 6 мм;
- Діаметр об'єктива — 24 мм
- Видалення вихідної зіниці — 68 мм;
- Межа роздільної здатності — 12 кутів./сек;
- Маса — 620 г
Габаритні[правити | керувати Вікі-текст]
- Довжина прицілу з наочником і блендою — 375 мм;
- Габаритні розміри — 337x136x72 мм;
- Світловий діаметр об'єктива — 24 мм;
Вагові[правити | керувати Вікі-текст]
- Маса — 0,62 кг[4].
Пристрій прицілу[правити | керувати Вікі-текст]
1-наочник; 2-окуляр; 3-винты; 4-маховики; 5-корпус із кронштейном кріплення; 6-об'єктив; 7-вмикач підсвітки; 8-затискний гвинт; 9-регулювальна гайка; 10-фіксатор; 11-кришка відсіку живлення
Оптичний приціл складається з механічної и оптичної частин.
Механічна частина[правити | керувати Вікі-текст]
Механічна частина прицілу містить:
- корпус;
- верхній і бічний маховички;
- пристрій освітлення сітки прицілу;
- висувну бленду;
- гумовий наочник і ковпачок.
Корпус слугує для з'єднання всіх частин прицілу на гвинтівці. На кронштейні є пази, упор, затискний гвинт, ручка затискного гвинта, движок із пружиною й регулювальний гайка. До корпусу прикріплені покажчики (індекси) установки прицілу й бічних поправок і ковпачок об'єктива.
Верхній маховик слугує для встановлення прицілу, бічний маховик — для введення бічних поправок. За своїм пристроєм вони однакові та мають корпус маховика, пружинну шайбу, торцювальну гайку та з'єднувальний (центральний) гвинт. Зверху на кожному з маховиків зроблено три отвори: середній — для з'єднувального гвинта, дві крайні — для стопорних гвинтів.
Пружинна шайба слугує для утримання маховика в приданому положенні.
Пристрій освітлення сітки слугує для освітлення сітки прицілу під час стрільби в сутінку та вночі. Воно складається: з корпусу з контактним гвинтом, батарейки, що є джерелом струму, ковпачка з упором і пружиною для підтискання батарейки до гвинта, дротів, що з'єднують гвинт (батарейку) з електролампочкою через тумблер, тумблера для увімкнення і вимкнення електролампочки.
Батарейка встановлюється в корпус так, щоб центральний електрод був під'єднаний до гвинта, а бічний електрод (зміщений убік) — до корпусу; для цього контактна пластина бічного електрода загинається за край корпусу, після чого надівається ковпачок.
Наочник (гумовий) призначений для правильного встановлення ока та зручності прицілювання. Крім того, він оберігає лінзи окуляра від забруднення й ушкодження й не дає змогу з'являтися світловим відблискам окулярної лінзи, що засвічує зорове поле та стомлює зір стрілка[1].
Висувна бленда слугує для запобігання лінз об'єктиву у разі ненастінної погоди від потрапляння на неї дощу, снігу, а також від потрапляння прямих сонячних променів під час стрільби проти сонця та винятку в такий спосіб демаскувальних снайперів відблисків.
Гумовий ковпачок оберігає лінзи об'єктива від забруднення й пошкодження.
Оптична частина[правити | керувати Вікі-текст]
| Основні | |
|---|---|
| Стан | Вживані |
- Ціна: 5 850 ₴






